Автобіографія

Я, Кінтер Ольга Сергіївна, народилася 10 січня 1987 року у м. Бориспіль. У 2002 році успішно закінчила Бориспільську ЗОШ №1, отримавши базову середню освіту.

З 2002 по 2005 рік навчалася у Березанському професійному аграрному ліцеї, де здобула дві спеціальності та закінчила його з золотою медаллю і отримала диплом про повну середню освіту з відзнакою.

Проте, після закінчення ліцею вирішила отримати омріяну професію вчителя, та у 2005 році втупила на навчання у НПУ ім. М.П. Драгоманова, м. Київ, на фізико-математичний факультет, спеціальність - вчитель математики, на заочну форму навчання. У 2010 році здобула професію вчителя математики, отримавши базову вищу освіту.

Два роки присвятила викладанню математики у Бориспільській ЗОШ №7. Та після переїзду на постійне місце проживання в с. Проців, звільнилася та вирішила продовжити навчання за спеціальністю «вчитель початкових класів»,Інститут Перепідготовки та Підвищення Кваліфікації(ІППК) у тому ж вузі - НПУ ім.. М.П. Драгоманова. На час вступу я перебувала у декретній відпустці, але вже у 2015 році влаштувалася на роботу у Процівську ЗОШ І ступеня. У 2016 році отримала диплом спеціаліста, отримала професію вчителя початкових класів.

Я одружена, маю двох синів. Проживаю з сім'єю у с. Проців.

Нині працюю вчителем початкових класів у Процівській ЗОШ І ступеня.

Свою роботу ціную і люблю,вважаю її своїм покликанням. Тому всі обов'язки, котрі покладені на мене я виконую з задоволенням, щодня відшукуючи щось нове у своїй праці. Поважаю колег, навчаюся у них, переймаючи досвід, тому з задоволенням відвідую всі семінари вчителів.

Моя робота наповнена не тільки навчанням та вихованням учнів . У нашій школі я відповідаю за ведення сайту Процівської ЗОШ, де надруковані мої статті і замітки - https://protsiv-school.at.ua.

Також мені радою школи було довірено роботу з краєзнавства. Це один із дієвих і ефективних шляхів виховання патріотизму у молодших школярів. Патріотичне виховання учнів починається з пізнання Малої Батьківщини, її історичного минулого, її сьогодення і майбутнього.

Нині не кожний край може похвалитися існуванням на його території історичних музеїв, краєзнавчих куточків, навіть книжок, написаних про історію його створення. Мені пощастило розпочинати не з нуля. Серед запашних зелених лісів, на берегах величного Дніпра розкинулася багата Процівська земля, з родючими землями і безмежними історичними джерелами.

Завдяки тому, що у 2013 році у світ вийшла безцінна книга нашого сільського голови Любов Іванівни Чешко «Богом дарований край» ми сьогодні маємо таку можливість дуже близько познайомитись з історією нашої рідної землі. Хоча багато жителів села не є корінними жителями Процева, так само як і я, і деякі наші учні, проте неможливо не закохатися в ці прекрасні землі. Про історію їхнього виникнення, становлення і розвитку має знати кожен, хто називає себе жителем села.

Для своєї роботи я обрала історичний напрямок, проте не виключене і використання інших методів. Хоча основними формами у краєзнавчій роботі є урочні і позаурочна, я б хотіла спробувати вивести даний проект на новий рівень - учбовий, як факультатив, побудований на краєзнавчому матеріалі. Це більше виховні заняття з залученням всіх учнів нашої школи, а також з використанням інноваційних технологій. 

А для розвитку творчих здібностей моїх учнів , я організувую виготовлення «Українських мотаок» щорічно до дня українських вечорниць. Діти з задоволенням вивчають такий різновид оберегу, як мотанка. Нещодавно, під час проведення тижня Українських Вечорниць діти власноруч виготовили мотанку - Берегиню і подарували їх своїм рідним на святах. А у 2015-2016 нав.році ми виготовляли мотанки для гостей нашої школи, що завітали у лютому місяці на семінар ГАШ у нашу школу. Також дітки впродовж року виготовляють мотанки на ярмарку для волонтерської акції : «Діти - майбутнє України».

Свої щирим захопленням вважаю поезію, та втілюю його у своїх віршах, один з яких я присвятила нашій школі:

Процівська наша школа -

Другий дім для дітей!

Скільки ти поєднала

Різних доль і людей...

Скільки бачила горя...

Скільки ти вберегла...

Та тепер - твоя воля!

Знову ти розцвіла!

Ти щороку збираєш

Усе більше сердець.

Ти про всіх усе знаєш,

І для всіх ти - взірець!

Ми бажаємо миру

І не бачити бід.

І тобі , рідна школо,

Ще прожити сто літ!